- окаменілість
- див. окам'янілість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
окаменілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
окам'янілість — рідко окамені/лість, лості, ж. 1) Властивість за знач. окам янілий, окаменілий. 2) перев. мн. Скам янілі тварини, рослини або їх рештки … Український тлумачний словник
окаменити — ОКАМЕН|ИТИ (1*), Ю, ИТЬ гл. Зд. Соединить, укрепить: и въздвизати руцѣ къ б҃у… ˫ако да преведеть г(с)ь ˫ако же вѣсть. образомъ мудрости искушении. срѧдитисѧ ѥже ре(ч)ныихъ самодержи˫а ѥдино окаменити и ˫аже по средѣ ѹпражнении. (τὸ λυϑῆναι!) ФСт… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
окам'янілий — рідко окамені/лий, а, е. 1) Який окам янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам янілий. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів. Окам яніле обличчя. 3) перен. Який втратив здатність відчувати що… … Український тлумачний словник
окам'яніти — і рідко окамені/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Набрати вигляду і властивостей каменя; перетворитися на камінь. 2) перен. Стати нерухомим; завмерти, заціпеніти. 3) перен. Втратити здатність відчувати що небудь, реагувати на що небудь, виявляти які небудь… … Український тлумачний словник